Знайомство з народною музичною культурою важко уявити без опису самих музичних інструментів. У світі існує величезна кількість народних музичних інструментів. Вони різні за формою, створені з різних матеріалів, по-різному оздоблені.
І
Які українські народні інструменти ви знаєте? Назвіть.
Найвідомішими українськими народними інструментами є спілка, скрипка, кобза, бандура, ліра, коза, цимбали, бубен.
Інструменти багатьох народів світу часто подібні. Так, стародавня кобза — улюблений інструмент кобзарів, була попередницею бандури. Подібний інструмент існує в різних країнах під такими назвами: «kopuz» у Туреччині, «kopus» у Хорватії, «koboz» в Угорщині, «cobza» в Румунії тощо.
Порівняйте музичні інструменти світу: в чому їх схожість та різниця?
Волинка — шотландський народний інструмент, а в У країні та Польщі її називають « козою», тому що вона зроблена у вигляді своєрідного мішка з козиної шкіри.
«Коза» та волинка
Королева струнних — скрипка, почала свій шлях із царини народних інструментів. Про скрипку створено багато легенд і казок. Здавна її голос можна почути під час весіль і селянських гулянь. Звичайно, що на той час скрипка звучала зовсім по-іншому. Струни поскрипували під смичком, і тому люди вважали її спочатку досить простим інструментом.
Народна скрипка
Любомир Кудринський. Троїсті музики
Важливу роль у побуті українського села відігравали троїсті музики. Це народний інструментальний ансамбль, який виступав на народних святах, весіллях, ярмарках.
1 — Наталя Курій-Максимів.
Троїсті музики
2 — Людмила Гончарова.
Троїсті музики
З — керамічна таріль «Троїсті музики»
Роздивіться малюнки і визначте, на яких інструментах грають троїсті музики.
Як ви гадаєте, які за характером мелодії найчастіше виконували троїсті музики?
Я у світі музики: сприймаю, розумію
Українська народна пісня «Як ішов я з Дебречина додому» у виконанні троїстих музик.
Який характер твору? Які інструменти звучать? У чому незвичність виконання цієї пісні? Чи можна назвати це виконання сучасним?
Шотландські награвання «Грай, волинко».
Які інструменти звучать? Який інструмент виконує соло? Порівняйте з українською музикою троїстих музик.
МУЗИЧНА СКАРБНИЧКА КАЗОК І ЛЕГЕНД
ЧАРІВНА СКРИПКА
Жив колись на світі бідний русин. Кожної ночі снився йому син — високий, красивий юнак. Але то був лише сон. Не було у бідняка ані сина, ані багатства — одне лихо в хаті. Пішов бідняк найматися до графа.
— Підеш молотити, — сказав граф, — а за роботу візьмеш те, що в постоли нападає.
Русин погодився. Цілий місяць махав він ціпком і щодня приносив у постолах заробіток. Нарешті провіяв зароблене зерно, постелив на полотні, щоб просохло. Але горобці склювали усе до зернятка. Побачив це русин, розгнівався.
— Не гнівайся, добрий чоловіче, — запищало щось в нього за спиною.
Нахилився русин і помітив золоте зернятко...
Русин посіяв золоте зернятко під вікном хати. Тричі на день носив воду з річки, щедро поливав, але нічого не сходило.
Та одного ранку русин почув за вікном гарну музику, що схвилювала його душу. Глянув — а на тому місці, де було посіяне зернятко, виросла дивна яблуня. На її гілках висіли не яблука, а скрипки з зеленими і жовтими смугами. Здивувався русин і вийшов у двір.
— Добридень, батьку! Я ваш син Петрик. — І з яблуні зіскочив сонний хлопчик зі скрипкою.
Ще більше здивувався чоловік.
— А що то за скрипка? — питає.
— А то така скрипка, що як погладжу на ній зелені лінії, то омолоджується добро, а як торкнуся жовтих — старіє зло.
...Одного разу в неділю узяв Петрик свою скрипку й пішов у село.
Бачить — на вигоні танцюють люди, хоч не грають ні скрипка, ні цимбали. Всі такі потомлені, що ледь на ногах тримаються.
— Що ці люди роблять? — питає Петрик у селян.
— Весілля грають, — сказав один дід. — Та граф їх зовсім змучив роботою.
Погладив хлопчина зелені смуги скрипки й заграв так весело, що навіть листя на деревах зашелестіло. Люди пожвавішали й розвеселились. Усі пішли до запального танку.
А граф вийшов на балкон палацу і рота розкрив від подиву:
— Бачу, що музика надала вам сили. Завтра маєте пробити у горі великий прохід, щоб увесь Черемош міг туди текти!
Вранці узяли люди кирки, лопати й пішли до гори. Дні, тижні, місяці ~рацювали, і пробили тунель.
Подивився граф і каже:
— Тепер побудуйте всередині гори високий палац з великими залами й просторими світлицями.
Але в бідних людей вже не було сил. Пішли вони до хати, де жив Петрик. Покликали хлопця:
— Ти дав нам силу видовбати тунель, а тепер полишив у біді?
...Петрик торкнувся зелених смужок скрипки, приклав смичок до струн й заграв коломийку. Люди помолодшали, стали сильними — побудували великі зали й просторі світлиці.
Коли все було готово, граф покликав гостей до палацу. Пішов туди й Петрик. Граф помітив його і закричав:
— Як ти насмілився сюди прийти?!
І наказав граф слугам викинути зухвалого хлопця. Та Петрик погладив жовті смуги скрипки й заграв. У палаці все одразу затихло. Граф згорбився, зігнувся, руки його затремтіли.
Петрик вийшов за ворота і закрив їх назавжди. Пройшли роки. Про графа ніхто й не згадував. А про Петрика та його чарівну скрипку розповідають і зараз.
(За українською народною казкою)
